Микола Кибальчич народився в Коропі в 1853 році, що знаходиться на Чернігівщині. Він став справжнім революціонером-винахідником. Микола вибрав собі фах хіміка. Хоча його родина була проти, адже ріс Кибальчич в сім’ї священика. Далі на chernigiv.name.
Мало не з дитинства його називали Микола-піротехнік. І це й не дивно, адже хлопець захоплювався різноманітними дослідами.
Навчання генія
Щоб вивчати професійну літературу у своїй галузі, Микола самостійно вивчив англійську мову. Навчаючись у медико-хімічній академії Кибальчич прикипів до ідей партії “Народна воля”. У цієї партії часто лунали заклики до вбивства царя.
В 1875 році хлопець дав одному селянину прочитати книжку, яку вважали забороненою. Саме це і призвело до того, що його ув’язнили на 3 роки. Просидів він свій термін у Лукянівській тюрмі. Його потім випустили під нагляд поліції. Заборонили при цьому продовжувати навчання.
Проте народники знали про унікальні знання хлопця. Микола працював певний час в пекельних лабораторіях. Там почали виготовляти вибухівку для терористичних актів. Зокрема, Кибальчич удосконалив властивості динаміта і нітрогліцерина. Кибальчич працював в цих лабораторіях між можливістю загинути від дослідів і можливістю бути захопленим поліцією.
Засудження Кибальчича
Олександра ІІ намагались вбити не один раз, проте доля його постійно рятувала. Проте 1 березня 1881 року вдалось виконати задумане. Терористи так хотіли вбити царя, що навіть не зрозуміли, чого лишили себе і всю країну. Невдовзі Олександр ІІ мав підписати маніфест, який фактично давав початок конституційній монархії.
Олександр ІІІ після смерті батька скасував всі його накази і почав арештовувати всіх.
17 березня того ж року заарештували Кибальчича як виробника бомб, що вбили царя.
Під час суду всі експерти признали його бомби – справжнім дивом науки. Лев Толстой і генерали просили царя не вішати такого геніального винахідника. Вони хотіли використати його розум і знання в своїх цілях.
Проте все було марно.
Цікаво те, що сидячи в темниці, Микола спроектував повітроплавальну машину, яка мала б працювати саме на вибухових речовинах. Він детально в своїх записах описав пороховий реактивний двигун і всі деталі польоту, які необхідні для цього.
Ці записи особливо цінні саме тому, що тоді навіть про літаки ще нікому не було відомо. Український вчений вже тоді пропонував ідеї і принципи ракетного космічного польоту. Вже набагато пізніше до ракетобудування дійде Ціолковський. Навіть повірите важко, щоб сталося у світових масштабах, якби ідеї Кибальчича були почуті в його час. Можливо польоти в космос розпочались набагато раніше.
