Пісок замінить чорноземи, а верблюди коней? Чернігівські поля на очах перетворюються в пустелі

У квітні 2020 року в Ніжинському районі Чернігівської області без видимої причини раптом утворилася справжня пустеля з барханами та дюнами. Здавалося б, звідки взятися такому чуду в нашому помірному кліматі?Однак причина є і, на жаль, не одна, пише chernigiv.name.

Причому це біда не тільки Ніжинського району або Чернігівщини в цілому. Небачені раніше в Україні пилові бурі та смерчі все частіше забирають родючий ґрунт з полів Сумської, Черкаської, Київської, Житомирської областей. І поки Полісся і північну частину Лісостепу засипає тоннами піску, багато фермерів уже серйозно замислюються, які культури вирощувати на такому ґрунті та вивчають досвід зі зрошення полів в Середній Азії.

Винне глобальне потепління?

Останнім часом стало ознакою “гарного” тону всі проблеми місцевої екології списувати на глобальне потепління. Особливо цю тему люблять чиновники, та воно й зрозуміло. Адже якщо не так, то хто винен в тому, що поруч з селом Мильники в Ніжинському районі, замість чорнозему пісок, що міліє Десна, а більш дрібні річки на Чернігівщині просто зникають? Звичайно, глобальне потепління, а ми, на жаль, безсилі йому перешкодити тут. 

В реальності ж за “вселенськими” катастрофічними процесами ховається звичайна чиновницька жадібність, лицемірство, некомпетентність, помножена на байдужість суспільства до проблем навколишнього середовища.

І сьогодні екологи, що займаються “мильніковской пустелею” на Чернігівщині, підтверджують це. На думку фахівців, 80% -90% провини за знищення родючих грунтів в Ніжинському районі лягає не на глобальне потепління, а на бездумну вирубку лісів, висушування боліт, розорювання заплав річок. В результаті земля залишилася без вологи, а вітер, що дув тут все частіше і частіше, просто “зніс” легкий родючий шар і приніс замість нього тонни піщаного пилу.

Є шанс на порятунок?

Так виходить, що глобальне потепління – вигадка? На жаль ні. Безумовно, клімат на планеті змінюється, і не в кращу сторону. Так, вчені розрахували “алгоритм” негативних змін в нашому регіоні. На їхню думку, кожні 7-8 років з 10, чернігівські грунти стають все більш сухими і якщо ця тенденція збережеться, через 50-70 років на Чернігівщині зникне до 80% родючих земель.

Довідка: за останні 20 років в Україні площа “пустельних” земель зросла на 7%, а території з підвищеною вологістю скоротилися на 8%.

Такі умови створюють передумови для зниження врожайності зернових культур, що ми й спостерігаємо. Сьогодні по Україні це в середньому 11%. Для прикладу на початку 90-х показники врожайності досягали 48%. І з урахуванням динаміки кліматичних змін, коли дощі сезон у весняно-літній йдуть все рідше, а якщо йдуть, то перетворюються на стихійне лихо, очікувати, що все налагодиться саме собою не доводиться.

Проблему можна вирішити?

Втім, теоретично вихід із ситуації, кажуть кліматологи й ґрунтознавці, є. В першу чергу, для порятунку родючих земель необхідно забезпечити масове облаштування агрогосподарств сучасними системами зрошення з високою ефективністю поливу.

 Єдине “але” — для таких систем потрібно багато води, адже якщо вірити розрахункам Національної Академії аграрних наук України, в найближчому майбутньому нам буде потрібно додатково поливати до 25 млн гектарів землі. А тому річки та запаси підземних вод перетворюються в стратегічно важливі об’єкти, які держава найближчим часом зобов’язана взяти під суворий облік і берегти як зіницю ока.

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.