Болдина гора

Болдина гора — княжий некрополь, печерний монастир і соснові кручі над Десною

Пасмо пагорбів, що підноситься на двадцять—тридцять пʼять метрів над правобережною заплавою Десни, — найдавніше кладовище Чернігова й одне з двох дохристиянських могильників, які взагалі збереглися на території давньої Русі. Тут стоять кургани IX—XI століть, під землею тягнуться майже кілометрові ходи печерного монастиря, заснованого 1069 року, а поруч — могила Михайла Коцюбинського, яку письменник обрав собі сам. Назва походить від давньослов’янського «болд» — дуб; частина тутешніх дубів має по двісті—чотириста років, а схили до річки заросли сосною. Статус парку-памʼятки садово-паркового мистецтва територія має з 1958 року. Це місце, де за годину прогулянки можна пройти від язичницької кремації до барокового собору й до могил української літератури XIX—XX століть — і при цьому весь час бачити Десну внизу.

Родзинки

• Курганний могильник IX—XI століть — за розкопками професора Дмитра Самоквасова у XIX столітті тут налічили 232 кургани, з яких дослідили 118. Це один із двох уцілілих дохристиянських некрополів давньої Русі.
• Курган «Гульбище» — найбільший у групі, поховання воїна за обрядом кремації. Знайдений тут меч завдовжки 126 сантиметрів залишається найбільшим відомим мечем давньоруської доби.
• Курган «Безіменний» — другий за розміром насип комплексу, також князівсько-дружинного кола, з характерним для X століття інвентарем.
• Антонієві печери — підземний монастир, закладений 1069 року ченцем Антонієм Печерським за підтримки князя Святослава Ярославича. Збереглося близько 350 метрів ходів, а з відгалуженнями — понад 400, на глибині до дванадцяти метрів.
• Іллінська церква — кінець XI — початок XII століття, єдиний уцілілий храм давньої Русі тридільного однобанного типу без внутрішніх опор. Вхід до печер розташований поруч із нею.
• Могила Михайла Коцюбинського — письменник прожив у Чернігові пʼятнадцять років, помер 1913 року й сам обрав це місце для поховання. Неподалік похований фольклорист Опанас Маркович, чоловік Марка Вовчка.

Що всередині

Болдина гора — це не рівний парк із алеями, а система пагорбів, стежок і сходів між кількома памʼятками різних епох. Верхнє плато зайняте курганами й похованнями, схили — сосною і старими дубами, а внизу відкривається заплава. Обійти все послідовно можна за півтори-дві години, з відвідинами печер і підйомом на дзвіницю — за пів дня.

• Три підземні церкви в Антонієвих печерах: Антонія Печерського, Феодосія Тотемського та Миколи Святоші. Церква Феодосія — найбільша підземна церква Лівобережної України, зі склепінням заввишки близько восьми з половиною метрів.
• Троїцький собор 1679—1695 років — головний храм колишнього Троїцько-Іллінського монастиря, зразок козацького бароко.
• Дзвіниця Троїцького монастиря 1771—1775 років: 58 метрів, найвища на Лівобережжі, 195 сходинок до оглядового ярусу, звідки видно все місто й памʼятки заповідника.
• Альтанка 1911 року, зведена до приїзду імператора Миколи II; містяни називають її альтанкою кохання.
• Могила Невідомого солдата з вічним вогнем, встановлена 1967 року.
• Вікові дуби двохсот—чотирьохсотрічного віку й соснові схили, що спускаються до заплави Десни.

Чим зайнятися і для кого

• Тим, хто цікавиться археологією — рідкісна нагода побачити цілий дохристиянський могильник, а не музейну реконструкцію.
• Мандрівникам «підземними» маршрутами — Антонієві печери працюють як музей заповідника, з екскурсійним оглядом підземних церков.
• Шанувальникам української літератури — могили Коцюбинського й Марковича перетворюють прогулянку на літературний маршрут.
• Фотографам панорам — верхній ярус 58-метрової дзвіниці дає найкращий краєвид Чернігова, який узагалі можна зняти з висоти.
• Парам і тим, хто гуляє повільно — стежки під соснами, лави й альтанка початку XX століття над кручею.
• Місцевим на щодень — це прогулянкова зона історичної місцевості Лісковиця, з підйомами й спусками, які цілком замінюють тренування.

Як дістатися і практичне

Болдина гора лежить у західній частині центру Чернігова, над історичною місцевістю Лісковиця, і від Валу до неї приблизно двадцять—двадцять пʼять хвилин пішки; сюди ж ідуть міські автобусні маршрути в бік Лісковиці, а таксі довозить за кілька хвилин. Прогулянка територією парку безкоштовна й вільна цілодобово, але підземні обʼєкти працюють як музей: Антонієві печери приймають відвідувачів щодня приблизно з десятої до пів на шосту вечора, за квитком, і графік краще підтвердити напередодні. Вхід на дзвіницю Троїцького монастиря також обмежений робочими годинами. Закладайте півтори-дві години на саму гору й три-чотири, якщо додаєте печери, дзвіницю й Троїцький собор. Із воєнних обмежень: комендантська година на Чернігівщині діє з 00:00 до 04:00, повітряні тривоги оголошують часто, і під час тривоги екскурсії в печерах припиняють, а відвідувачів виводять або залишають у підземних приміщеннях як в укритті. Стежки на схилах не освітлені — після сутінків краще не залишатися.

Коли відвідати

Навесні схили вкриваються первоцвітами, дуби ще прозорі, і з гори добре видно розлив Десни — квітень тут найкращий місяць для панорам. Улітку сосна дає щільну тінь, а в печерах цілий рік тримається прохолода й підвищена вологість, тож спуск під землю в спеку сприймається як окремий вид відпочинку. Осінь фарбує дубові крони в бронзу, і саме тоді кургани найкраще читаються рельєфом — трава лягає, а насипи проступають чітко. Взимку гора майже безлюдна, сніг лежить на курганах і сходах до печер, а з дзвіниці місто видно на десятки кілометрів у морозному повітрі; але сходи бувають слизькі, і йти треба обережно.

Цікаво знати

Назва Болдиних гір походить від давньослов’янського слова «болд» — дуб, і дубові гаї тут дійсно старші за більшість міської забудови. Пасмо сформувалося в післяльодовиковий період як правий високий берег Десни. Найдавніший шар історії — курганний некрополь IX—XI століть: Дмитро Самоквасов у другій половині XIX століття зафіксував 232 насипи й дослідив 118 із них. Найбільші кургани, «Гульбище» й «Безіменний», містили поховання воїнів-дружинників, здійснені за обрядом кремації; меч із Гульбища, довжиною 126 сантиметрів, і донині залишається найбільшим із відомих давньоруських мечів. Наступний шар — християнський: під 1069 роком літопис фіксує, що Антоній «возлюби Болдину гору» й оселився тут, заснувавши печерний монастир за підтримки чернігівського князя Святослава Ярославича. Монастир розвивався до монгольського розгрому 1239 року, а відродження почалося у 1649 році заходами чернігівського полковника Стефана Подобайла. Пізніше над печерами постав Троїцько-Іллінський монастир: Троїцький собор звели у 1679—1695 роках, а надбрамну дзвіницю заввишки 58 метрів — у 1771—1775 роках; вона й досі найвища на Лівобережній Україні. Із XIX століття гора стала престижним місцем поховання: тут спочив фольклорист Опанас Маркович, чоловік письменниці Марка Вовчок, а 1913 року — Михайло Коцюбинський, який прожив у Чернігові пʼятнадцять років і сам заповів поховати себе саме тут. Альтанку над кручею збудували 1911 року до приїзду Миколи II, і вона пережила всі наступні епохи. Могилу Невідомого солдата з вічним вогнем облаштували 1967 року.

Тепер про війну — без прикрас. Під час облоги Чернігова взимку й навесні 2022 року мешканці Лісковиці рятувалися від обстрілів в Антонієвих печерах: майже тисячолітній підземний монастир знову став укриттям, як колись під час навали. Памʼятки на горі постраждали. В Іллінській церкві вибило вікна й пошкоджено оздоблення вівтаря. Троїцький собор дістав пошкодження фасадів і вікон від уламків, келії Троїцько-Іллінського монастиря також зазнали руйнувань. Ансамбль монастиря фігурує в переліку обʼєктів культурної спадщини Чернігова, пошкоджених обстрілами лютого-березня 2022 року. Після деокупації області на початку квітня 2022-го печери відновили роботу, і відвідувачі поступово повернулися, хоча туристичний потік ще далеко не такий, як до вторгнення. Ідучи сюди, майте на увазі: частина обʼєктів досі в стані ремонту, а окремі приміщення можуть бути тимчасово закриті — це нормальна ситуація для міста, яке відбудовується.

Поради відвідувачу

• У печерах прохолодно цілий рік — навіть у липневу спеку беріть із собою кофту, інакше пів години під землею відчуються неприємно.
• Підйом на 58-метрову дзвіницю — це 195 сходинок вузькими маршами; людям із проблемами серця чи суглобів варто оцінити сили заздалегідь.
• Час роботи печер і дзвіниці підтверджуйте напередодні: під час повітряної тривоги відвідування призупиняють, а частина обʼєктів заповідника може бути закрита на ремонт.

Питання й відповіді

Чи працюють зараз Антонієві печери? Так. Після деокупації області у квітні 2022 року печери відновили роботу як музейний обʼєкт заповідника «Чернігів стародавній» і приймають відвідувачів щодня, орієнтовно з десятої до пів на шосту вечора. Графік перед візитом краще підтвердити.

Що на горі постраждало під час війни? В Іллінській церкві вибито вікна й пошкоджено вівтарне оздоблення, Троїцький собор дістав пошкодження фасадів і вікон уламками, келії Троїцько-Іллінського монастиря також пошкоджені. Роботи з відновлення тривають.

Чи справді люди ховалися в печерах у 2022 році? Так. Мешканці історичної місцевості Лісковиця під час облоги міста переховувалися від обстрілів у підземеллях Болдиної гори.

Скільки тут курганів і якого вони віку? Дмитро Самоквасов у XIX столітті нарахував 232 насипи, з них дослідив 118. Датування — IX—XI століття, тобто дохристиянська й ранньохристиянська доба.

Чому Коцюбинського поховали саме тут? Письменник прожив у Чернігові пʼятнадцять років і сам обрав це місце ще за життя. Помер 1913 року, похований на Болдиній горі.

Чи можна піднятися на дзвіницю? Так, дзвіниця Троїцького монастиря заввишки 58 метрів відкрита для відвідування, підйом — 195 сходинок. Це найкраща оглядова точка Чернігова.

Скільки часу треба на огляд? Півтори-дві години на прогулянку самою горою; три-чотири, якщо додати печери, дзвіницю й Троїцький собор.

Чи підходить маршрут для людей із обмеженою мобільністю? Складно: територія — це пагорби з перепадом двадцять—тридцять пʼять метрів, сходи й нерівні стежки, а підземні ходи вузькі й із порогами. Для прогулянки верхнім плато обмежено підходить, для печер і дзвіниці — ні.