Люди звикли милуватись природою. Вона майже завжди викликає захоплення, проте бувають періоди, коли природа лякає. Йдеться про дні, коли стаються хуртовини, грози, паводки та подібні природні явища. Вони створюють певні незручності для людини. Ба більше, можуть загрожувати її життю. Зважаючи на природно-географічні особливості, кожному регіону притаманні ті чи інші природні явища. Наприклад, Чернігівщині – паводки. Більше про паводки в Чернігівщині, їх причини та наслідки – на chernigiv.name.
Чому на Чернігівщині трапляються паводки?
Паводками називають нерегулярні підвищення рівня води в річках. Вони відбуваються внаслідок танення снігу і через сильні дощі. В Україні паводки трапляються всюди, проте на Чернігівщині вони є особливо сильними. На це існують об’єктивні причини.
Основною причиною сильних паводків на Чернігівщині є природно-кліматичні особливості регіону. Річ у тім, що територія Чернігівщини належить до двох природних зон. Північна частина – до Східного Полісся, південна – до Східного Лісостепу. Відповідно, якщо Поліссю притаманний високий рівень ґрунтових вод, північна Чернігівщина теж волога. Тоді як південна – більш суха у зв’язку з кліматичними особливостями Лісостепу. Разом з тим, внаслідок густої річкової системи Чернігівщини, паводки трапляються у всій області.
Річки Чернігівщини в контексті паводків
На території Чернігівської області протікає дві великі річки – Дніпро і Десна. Дніпро обрамлює Чернігівщину із заходу, а Десна, ліва притока Дніпра, протікає всередині області. Саме тому Десна – головна водна артерія Чернігівської області. Що Дніпро, що Десна мають свої притоки, які пронизують регіон. До приток Дніпра, що протікають в Чернігівщині, крім Десни, належить Сула, Супій, Сож. До приток Десни – Сейм, Снов, Судость та ін.
Виходячи із природно-кліматичних особливостей Чернігівщини, цим річкам загалом притаманна повноводність. Проте є періоди, коли рівень води підніметься ще вище. Наприклад, коли тривають сильні дощі, або тануть сніги.
Дощ як одна з причин паводків на Чернігівщині
Дощ, як загальнопоширене атмосферне явище, трапляється із різною частотою в Україні. Навіть у межах Чернігівщини існує різниця між тим, як часто випадає дощ на півночі і на півдні області.
Середньостатистична річна сума опадів на Поліссі, до якого належить північна Чернігівщина, становить 500-600 мм. Бували роки, коли ці показники становили 850-950 мм. У Лісостепу, у південній Чернігівщині, середньостатистична річна сума опадів наближається до 575 мм. Винятковими були роки, коли ці показники сягали 750 мм. Близько 70% цих опадів на Чернігівщині випадають у проміжок з квітня по жовтень. Тобто у холодні місяці дощів найменше.
У зимовий час головною причиною паводків стає танення снігів. Адже на півночі області сніговий шар сягає 30-40 см, на півдні – 20-30 см. Звідси й великий об’єм водних мас, що прибувають до річкової системи.
Наслідки паводків на Чернігівщини
Внаслідок паводків відбувається локальне підтоплення територій. Це не становить небезпеки для людей і тварин. Поки паводок не стане великим. Як тільки паводок сильнішає, з’являється загроза того, що він переросте у повінь. Тоді як повінь – страшна сила.
Ще Олександр Довженко, пишучи про своє дитинство на Чернігівщині, згадував про повені. Він писав, що навесні “Десна розливалась так пишно, що у воді потопали не тільки ліси й сінокоси”. Потопали цілі села, особливо прибережні або ті, що розташовані на низовині. Під час паводків селянам доводилось рятувати одне одного. Сідати на човен і витягувати з води людей, собак, корів, коней та інших тварин. Люди залазили на стріхи, щоб їх не унесло потоком. Паралельно з цим вода прибувала і затоплювала ліси, поля, насадження.
Як бачите, тільки спільними зусиллями люди можуть протистояти випробуванням природи. У цьому наша сила.