Світлове забруднення в Чернігові: як нічне освітлення впливає на міську природу

Багато речей, які зробили життя людини комфортнішим, водночас виявилися не надто корисними для навколишнього середовища. Автомобілі забруднюють повітря та створюють небезпеку для тварин, промисловість змінює природні ландшафти. Ба більше, навіть технології отримання відновлюваної енергії, зокрема вітрові електростанції, можуть становити загрозу для птахів. На жаль, до цього переліку належить і те, що зазвичай сприймається як безумовне благо, — нічне освітлення.

Вуличні ліхтарі, підсвічування будівель та рекламні конструкції допомагають орієнтуватися в темряві, роблять міський простір зручнішим, привабливішим і сприяють безпеці. Проте для багатьох живих організмів надлишок штучного світла стає чинником, який порушує звичний ритм життя. Чому світло, без якого сучасне місто вже важко уявити, стало екологічною проблемою та як зменшити його негативний вплив, розповідаємо на chernigiv.name.

Що таке світлове забруднення міста та як воно проявляється в Чернігові

Світлове забруднення — це надмірне або неправильно організоване штучне освітлення, яке змінює природну темряву навколишнього середовища. Воно виникає через вуличні ліхтарі, рекламні конструкції, підсвічування фасадів, освітлення паркувальних майданчиків, промислових об’єктів та інших міських територій. Важливу роль відіграє і світло, яке виходить із вікон будинків та потрапляє на прилеглі природні ділянки.

Проблема полягає не лише в тому, що вночі стає надто яскраво. Світлове забруднення має декілька проявів. Один із них — засвічування нічного неба, коли світлові потоки від міських джерел розсіюються в атмосфері й утворюють характерне світле сяйво над населеними пунктами. Інший — пряме освітлення територій, які не потребують постійного підсвічування. Наприклад, ліхтар може освітлювати не тільки тротуар, а й дерева, кущі, водойму або ділянку природного середовища поруч.

Ще одна проблема — надмірна яскравість. Людям іноді здається, що чим потужніше світить ліхтар, тим краще. Однак збільшення кількості світла не завжди покращує видимість, а відблиски та засвічування можуть навіть погіршувати здатність розрізняти об’єкти в темряві.

У Чернігові, як і в інших містах, нічне освітлення є частиною повсякденної інфраструктури. Зокрема, у 2017–2019 роках місто реалізовувало спільний із Північною екологічною фінансовою корпорацією NEFCO проєкт модернізації зовнішнього освітлення. Він передбачав заміну 1185 старих світильників на світлодіодні на низці міських вулиць. До слова, за інформацією міської ради, для нового обладнання обрали нейтральну колірну температуру.

Вплив штучного нічного освітлення на дерева та рослини

Здавалося б, рослинам світло потрібне для фотосинтезу, тому додаткове освітлення не повинно їм заважати. Але в природі важливе не лише те, скільки світла отримує рослина, а й те, коли саме воно надходить. Зміна дня і ночі є одним із сигналів, за якими рослини визначають сезонні цикли розвитку.

Науковці досліджували цей вплив і за допомогою супутникових спостережень. У роботі, опублікованій у журналі PNAS Nexus у 2022 році, дослідники проаналізували дані про нічне освітлення та сезонні зміни дерев у різних регіонах США. За результатами дослідження, на територіях із вищим рівнем штучного нічного освітлення розпускання листкових бруньок у середньому відбувалося на 8,9 дня раніше, а забарвлення листя восени затримувалося приблизно на шість днів порівняно з менш освітленими ділянками.

Ці результати не можна автоматично переносити на дерева Чернігова, адже дослідження проводили в іншій країні та за конкретних кліматичних умов. Проте вони демонструють механізм, який важливо враховувати під час планування міського освітлення.

Для міських зелених насаджень це має практичне значення. Дерева вздовж доріг, у дворах і поблизу громадських просторів можуть постійно отримувати додаткове світло від ліхтарів та рекламних конструкцій. Якщо таке освітлення впливає на сезонні біологічні процеси, змінюються умови існування не лише самих рослин, а й організмів, які залежать від них.

Як екологічна проблема нічного світла шкодить птахам, комахам і кажанам

Для людини нічне освітлення переважно означає зручність, але для багатьох тварин темрява є необхідною умовою нормального існування. Особливо вразливими є нічні комахи. Метелики, жуки та інші види можуть реагувати на штучні джерела світла, наближаючись до них і змінюючи звичну траєкторію польоту. Замість пошуку їжі або партнера комаха починає кружляти навколо ліхтаря, витрачаючи енергію та наражаючись на небезпеку.

Дослідники Авалон Оуенс і Сара Льюїс у науковому огляді, опублікованому в журналі Ecology and Evolution у 2018 році, описали декілька механізмів такого впливу. Серед них — порушення просторової та часової орієнтації, приваблення світлом, зміни чутливості до освітлення та поведінки комах.

У Чернігові потенційними місцями для дослідження впливу нічного освітлення є міські парки та зелені зони, зокрема Міськсад. Порівняння кількості й видового складу комах на освітлених алеях та темніших ділянках могло б допомогти з’ясувати, наскільки відрізняються умови їхнього існування. Водночас без спеціальних спостережень не можна стверджувати, що конкретні ліхтарі вже спричиняють скорочення місцевих популяцій

Не менш цікава ситуація з кажанами. Ці нічні ссавці використовують темні маршрути для переміщення між місцями відпочинку та територіями полювання. Деякі види уникають освітлених ділянок, через що вуличні ліхтарі можуть фактично створювати перешкоди на звичних шляхах їхнього пересування. Інші види, навпаки, полюють біля світильників, де збираються комахи. Тому вплив освітлення на кажанів не можна описати одним універсальним правилом.

Птахи також відчувають наслідки надмірного нічного освітлення. Особливо це стосується видів, які мігрують у темний час доби. Природні світлові орієнтири допомагають їм визначати напрямок руху, а яскраве міське освітлення може змінювати поведінку та приваблювати птахів до забудованих територій.

Потенційно, уваги потребують і добре освітлені громадські простори Чернігова — зокрема район Красної площі, Алея Героїв та сквер імені Богдана Хмельницького. Водночас щоб визначити, чи справді ці локації впливають на поведінку пернатих, потрібні спеціальні спостереження

Шляхи розв’язання проблеми світлового забруднення в Чернігові

Повністю відмовлятися від нічного освітлення в Чернігові, звичайно, не потрібно. Воно необхідне для безпеки дорожнього руху, пересування пішоходів та роботи міської інфраструктури. Проблема полягає в іншому: сучасні технології дозволяють використовувати світло значно раціональніше, ніж раніше.

Одним із головних рішень є правильне спрямування світлового потоку. Світильники мають освітлювати дорогу або тротуар, а не дерева, вікна будинків і нічне небо. Не менш важливою є регуляція яскравості. Освітлення може автоматично змінювати інтенсивність залежно від часу доби, інтенсивності руху або присутності людей.

Окрему увагу приділяють колірній температурі світла. Холодне біле освітлення часто містить більшу частку короткохвильового синього випромінювання, яке може сильніше впливати на окремі біологічні процеси та сприяти розсіюванню світла в атмосфері. Тому для зовнішнього освітлення, особливо поблизу природних територій, рекомендують розглядати світло з теплішим спектром.

Borys Liakhu
Borys Liakhu
За фахом — історик, випускник педагогічного університету. У журналістиці понад 20 років. Працював журналістом у друкованих виданнях, а також на радіо й телебаченні. Цікавлюся історією, літературою та суспільними процесами. Вільно володію українською та російською мовами. Займаюся спортом, люблю котів і собак)

Get in Touch

...