На Чернігівщині є мисливське господарство, де з дня його заснування ніхто не стріляв у тварин й полювати тут можна тільки з фотокамерою. Йдеться про “Морівське”, де розводять унікальні види для фотополювання та планують в найближчому майбутньому серйозно розвивати туризм, розповідає chernigiv.name.
Що подивитися у “Морівському”?
Угіддя заповідника розташовані недалеко від однойменного села в Козелецькому районі. Площа господарства —160 га, тут знаходиться ліс та луки, що належать до заплави Десни. На території угідь створені умови для утримання й розмноження багатьох видів рідкісних тварин. Зокрема, тут “прописалися” коні Пржевальського, європейські олені, козулі, дикі кабани. Є в “Моравському” й екзотика — африканські буйволи, гірські козли, лами. Кілька років тому завезли хайлендов — шотландських корів та биків. На заплавних луках водиться білохвостий орлан та чорний лелека.
Всю цю живність в господарстві розводять не заради відстрілу, а для залучення туристів, яких в “Морівському” з кожним роком все більше. Найближчим часом для відвідувачів тут планують відкрити окремі екологічні маршрути, а на території господарства зводять комплекс для відпочинку, що включає готель, ресторан, штучна водойма. До комплексу з траси веде асфальтований під’їзд.
До відома, сьогодні на Чернігівщині в напрямку розвитку туризму і фотополювання “рухається” відразу кілька заповідників, де варто відзначити парки природи “Беремицьке” і “Міжрічинський”.
Морівськ чи Муром?

Що стосується “тезки” мисливського господарства, невеликого села Морівськ, тут гостям теж буде на що поглянути. У 1983 році в Морівську археологи розкопали давньоруське городище, засноване IX-X ст. та курганний могильник.
У літописах село вперше згадується в 1139 році як Морівськ або Моровійськ — це час розквіту Київської Русі. Історики припускають, що саме тут, а не у Володимирській області у Росії, розташовувався центр Муромського (Морівського) князівства та, відповідно, билинний богатир Ілля Муромець, теж родом з цих місць.
Хоч би що там було, але саме як Муромське село позначено в книзі “Великого Креслення всій Московській державі”, складеній в XVI в. за вказівкою Івана Грозного.
Як живуть сусіди?
Сьогодні село Морівськ і заповідник “Морівське” дружать та допомагають одне одному. “Мисливці” за можливості забезпечують селян робочими місцями. Не без їх допомоги в Морівську проклали асфальт та зробили освітлення.А якщо влітку трапляються лісові пожежі, то гасять їх все, і жителі села, і працівники заповідника.
Одночасно співробітники “Морівського” зізнаються, що без допомоги селян навряд чи впоралися б своїми силами із заготівлею кормів для тварин, поголів’я яких з кожним роком збільшується.