Міжрічинський регіональний ландшафтний парк

Парк · Чернігові · ⭐ 9.1/10 · 4352 відгуків · оновлено: 2026-08-05 09:30:16

Адреса: Чернігівська область, Україна

Міжрічинський регіональний ландшафтний парк — найбільший РЛП України на межиріччі Дніпра й Десни

Одразу про головне: це не міський парк і не місце для вечірньої прогулянки після роботи. Міжрічинський — природоохоронна територія площею понад сто тисяч гектарів на південному заході Чернігівської області, у Козелецькому та Чернігівському районах, за десятки кілометрів від обласного центру. Створений 2002 року, він є найбільшим регіональним ландшафтним парком України: соснові бори на піщаній боровій терасі, заплави Дніпра й Десни, верхові та низинні болота, старичні озера, частина акваторії Київського водосховища. Загальна протяжність меж парку — близько 240 кілометрів, центральна садиба розташована в селі Отрохи. Сюди їдуть за тишею, чорницею, орхідеями та птахами з Червоної книги, а не за атракціонами; і сюди варто їхати підготовленим, бо йдеться про глухі ліси в області, яка пережила вторгнення 2022 року.

Родзинки

  • Найбільший РЛП країни — 102 472,95 гектара за даними обліку природно-заповідного фонду; в окремих офіційних документах фігурує менша цифра, 78 753,95 гектара, тож розбіжність у джерелах існує і про неї чесно кажуть.
  • Бондарівське болото — близько 1300 гектарів торфовища, один із найцінніших водно-болотних масивів парку й місце проживання рідкісних рослин.
  • Соснова борова тераса — приблизно 27 600 гектарів світлих борів на пісках, класичний поліський ландшафт із чорничниками й лишайниковими галявинами.
  • Акваторія Київського водосховища — близько 7500 гектарів у межах парку, з мілинами й островами, де тримається водоплавний птах.
  • Рослини Червоної книги — на болотах ростуть береза низька та росичка середня, у лісах трапляються дикі орхідеї.
  • Фауна першої величини — журавель сірий, чорний лелека, орлан-білохвіст, рись, річкова видра; це той рівень видового складу, заради якого орнітологи їдуть здалеку.

Що всередині

Міжрічинський — це мозаїка ландшафтів, а не один суцільний масив. За день переїзду можна побачити сухий сосновий бір, вільхове болото, заплавну діброву й відкриту воду водосховища. Інфраструктура тут мінімальна й розрахована на організовані групи, а не на самостійний потік.

  • Соснові бори на піщаних терасах — основа території й головний тип лісу парку.
  • Заплавні ліси й луки Десни з мозаїкою урочищ, стариць і озер.
  • Болотні масиви, зокрема Бондарівське болото, з характерною торфовою флорою.
  • Береги й мілини Київського водосховища в південно-західній частині.
  • Центральна садиба парку в селі Отрохи, де працює адміністрація й куди варто звертатися за погодженням маршруту.
  • Ягідні й грибні угіддя — чорниця, брусниця, гриби; збирання регулюється режимом парку та поточними обмеженнями на відвідування лісів.

Чим зайнятися і для кого

  • Орнітологам і натуралістам — сірий журавель, чорний лелека й орлан-білохвіст на одній території трапляються нечасто навіть у Поліссі.
  • Ботанікам і фотографам природи — дикі орхідеї, росичка й береза низька дають матеріал, якого немає в приміських лісопарках.
  • Досвідченим туристам із власним транспортом — без автомобіля територія фактично недосяжна, громадський транспорт довозить лише до найближчих сіл.
  • Рибалкам і любителям води — заплавні озера й акваторія водосховища, за умови дотримання режиму парку.
  • Тим, хто планує дводенну вилазку — за пів дня парк не оглянути; сенс має ночівля поблизу й повноцінний маршрут.
  • Не підходить для коротких сімейних прогулянок із малими дітьми: немає доріжок, тіньових альтанок і швидкого виходу до цивілізації.

Як дістатися і практичне

Парк лежить на південному заході Чернігівщини, у Козелецькому та Чернігівському районах, тож із Чернігова це повноцінна поїздка на кілька годин, а не виїзд «на годинку». Приміським транспортом можна дістатися до Козельця чи Остра, але далі маршрутів усередину масиву практично немає — реально працює лише власний автомобіль, а на піщаних лісових дорогах бажано з високим кліренсом. Вхід на територію вільний, каси й турнікетів немає, натомість діє режим природоохоронної території: розпалювання вогнищ, заїзд транспорту в ліс і збирання дикоросів обмежені правилами. Закладайте щонайменше повний день. Головне обмеження воєнного часу тут не комендантська година, хоч вона й діє в області з 00:00 до 04:00, а періодичні заборони на відвідування лісів і в’їзд транспорту до лісових масивів: їх вводять і через пожежну небезпеку, і з міркувань безпеки на деокупованих та прифронтових територіях. Перед виїздом обовʼязково перевірте, чи не діє заборона, і зателефонуйте до адміністрації парку.

Коли відвідати

Весна — час прольоту й гніздування: у квітні-травні на болотах чути журавлів, а заплава Десни стоїть під водою й міняє географію на кілька тижнів. Літо тут ягідне й грибне, липневі бори пахнуть розігрітою смолою, але саме влітку найчастіше вводять протипожежні заборони на відвідування лісів. Осінь дає найкраще світло й найзручнішу погоду для довгих переходів: комарів уже немає, сосна стоїть у прозорому повітрі, вересень-жовтень — пік грибного сезону. Зима перетворює парк на майже безлюдну білу територію з чіткими слідами звіра на снігу, але дороги замітає, і без досвіду зимових виїздів сюди краще не потикатися.

Цікаво знати

Парк створено 2002 року рішенням обласної влади для збереження унікального природного комплексу межиріччя Дніпра й Десни — звідси й назва. За площею він не має рівних серед регіональних ландшафтних парків України: понад сто тисяч гектарів, що можна порівняти з площею середньої європейської національної природної території. Ландшафтна основа — давня піщана борова тераса, сформована післяльодовиковими водами, поверх якої лягли соснові бори, а в пониженнях — торфові болота. Заплава Десни зберегла те, що в більшості річок України втрачено: природну мозаїку заплавних лісів, лук і старичних озер із живим гідрологічним режимом. Саме через це в парку тримаються види, чутливі до втручання, — чорний лелека, який гніздиться лише в глухих старих лісах, орлан-білохвіст, рись і річкова видра. Із півдня й заходу територія межує з Київським водосховищем, і частина акваторії входить до складу парку.

Про війну тут теж треба сказати чесно. У лютому-березні 2022 року бойові дії розгорталися вздовж траси Київ—Чернігів, і хоча до Козельця та Остра російські війська впритул не підійшли, місцеві мешканці в березні-квітні до лісу не ходили взагалі — і через реальну небезпеку, і через ризик бути прийнятим за диверсанта. Чернігівщина була однією з областей, де залишилися вибухонебезпечні предмети, і саперні роботи в регіоні тривають досі. Для лісових масивів області періодично діють тимчасові заборони на відвідування населенням і в’їзд транспорту. Це означає одне: маршрут у Міжрічинський парк не планують «за картою з інтернету» — його погоджують із адміністрацією парку й перевіряють актуальні обмеження напередодні виїзду.

Поради відвідувачу

  • Перед поїздкою зателефонуйте до адміністрації парку в Отрохах: там скажуть, чи не діє заборона на відвідування лісів і які ділянки відкриті.
  • Не сходьте зі стежок і лісових доріг і не заїжджайте в незнайомі урочища — на території області ще трапляються вибухонебезпечні предмети.
  • Беріть повний автономний набір: воду, заряджений павербанк, паперову карту й репелент. Мобільний звʼязок у глибині масиву нестабільний, магазинів і кафе всередині немає.

Питання й відповіді

Це міський парк Чернігова? Ні. Міжрічинський — регіональний ландшафтний парк за межами міста, у Козелецькому та Чернігівському районах, за десятки кілометрів від обласного центру. Дістатися пішки або міським транспортом неможливо.

Яка точна площа парку? За даними обліку природно-заповідного фонду — 102 472,95 гектара; в окремих офіційних документах наводять 78 753,95 гектара. Розбіжність повʼязана з уточненням меж і категорій земель.

Чи можна туди їхати зараз? Заборони на відвідування лісів на Чернігівщині вводять періодично — через пожежну небезпеку та безпекові чинники воєнного часу. Перед виїздом перевірте актуальні обмеження й погодьте маршрут з адміністрацією парку.

Чи є мінна небезпека? Чернігівщина була в зоні бойових дій у 2022 році, і розмінування в області триває. Безпечний варіант поведінки — рухатися лише перевіреними дорогами й стежками і не заходити на незнайомі ділянки.

Як дістатися без автомобіля? Практично ніяк: приміський транспорт довозить до найближчих населених пунктів, далі всередині масиву регулярних маршрутів немає. Плануйте власний або орендований транспорт.

Що тут можна побачити з рідкісного? З рослин — березу низьку й росичку середню, занесених до Червоної книги, а також дикі орхідеї. З тварин — сірого журавля, чорного лелеку, орлана-білохвоста, рись і річкову видру.

Скільки часу закладати? Мінімум повний день, а краще два з ночівлею поблизу. За кілька годин територію такого масштабу оглянути неможливо.

Чи можна збирати ягоди й гриби? На території природоохоронного обʼєкта діє свій режим, а в періоди заборони відвідування лісів збирання неможливе взагалі. Правила уточнюйте в адміністрації парку.

Відгуки відвідувачів

  1. Sveta Lysytsia

    Чудова прогулянка по весняному лісу у супроводі Андрія Сагайдака – це повна перезагрузка !!! Ми побачили різноманітність флори наших лісів і заболоченої місцевості. Пощастило спостерігати ящірок і птахів.
    А похід на бо…

  2. Larisa Bo

    Рекомендую відвідати Міжріченський парк! На пізнавальній прогулянці екостежкою пан Андрій розповів багато цікавого про природу Полісся, рослинний і тваринний світ. Чудова екскурсія по музею лісових промислів з дегустаціє…

  3. Іра Ніколенко

    У мене є малесенька особиста історія подорожей національними заповідниками України. Я люблю спостерігати тварин у їх природному середовищі. Колись тато показав мені Асканію-Нову, потім чоловік повіз у Сухолуччя, згодом -…

  4. Valentyna Varava

    Прекрасне місце! 4 екологічні стежки, надійно і цікаво облаштовані ентузіастами
    В 100 км на північ від Києва в межиріччі Дніпра та Десни є село Отрохи, на його околиці і починається парк. Там силами ентузіастів зроблено…

  5. Serhii H

    Запросили друзі на рибалку. Природа – супер! Десна має чудові краєвиди з обох берегів! Були біля Соколівки. Коли ВПЕРШЕ рибалиш взагалі, та ще з човна, та ще й під чудову закусь, то щучка 500-600 гр на воблера це бомбезн…

Останнє оновлення відгуків: 2026-08-05 09:30:16

Дані оновлюються щомісяця. Джерела: chernigiv.name та редакційна вибірка за відгуками.

Get in Touch

...