Якщо говорити відверто, Чернігівська область далеко не найгірший в екологічному плані регіон країни. Однак це не означає, що проблем тут немає. А виходячи з того, що положення України у всіх міжнародних рейтингах з навколишнього середовища показує “від погано до жахливо”, розслаблятися жителям Чернігівщини точно не варто, пише “chernigiv.name“.
Річка, якої більше немає
Дивлячись на Мену зараз, важко уявити, що вона колись була повноводною. Сьогодні річка перетворилася в озерце, а місцями в болото. Течії немає, а притоки, що забезпечують Мену водою, пересохли. Звичайно, ці проблеми з’явилися не сьогодні, нестача води в річці давно турбувала екологів, та і місцева влада докладала зусиль, щоб хоч якось зупинити процес обміління. Але, на жаль, три водойми, створені для акумуляції води в її річищі не врятували Мену від загибелі й на сьогодня її наповнюваність не більше 40% від потрібного обсягу.
До речі, не краща ситуація і на правій притоці Мени, річці Дягова, що бере початок в Городище. Вона також місцями пересохла, а наповнюваність водойм в її річищі трохи більше половини норми.
Що вбиває Мену?
Повноцінних досліджень цієї проблеми немає, оскільки для цього немає коштів. А з урахуванням загальної ситуації в країні можна сміливо сказати, що в найближчому майбутньому і не буде. Але і без висновків екологів можна впевнено сказати, що гублять річку як глобальні зміни клімату, так і діяльність людини. Не новина, що антропогенний фактор негативно позначається на стані навколишнього середовища. Так, за останній рік місцевий сирзавод скинув понад 150 тис. тонн відходів в Мену і це однозначно не пішло на користь річці. Не відстають від заводу і місцеві фермери, що господарюють на прилеглих до річки територіях. За останній час в цьому районі неодноразово фіксувалися факти руйнування заплави і прибережних захисних смуг.
Після нас хоч пустеля ?
На жаль Мена в цьому сумному списку не самотня. Раніше регіональні ЗМІ повідомляли, що екологи виявили причини пересихання, колись судноплавної річки Остер. Про проблему повідомила начальник басейнового управління водних ресурсів Наталя Грудницька. За словами Грудницької, останнє інспектування витоків Остера показало відсутність болота, яке раніше живило річку. Територія болотистій місцевості розорана і засіяна озимими, поля буквально підходять до берегів, знищена прибережно-захисна смуга. Тобто фактично витоку у Остера немає.
Втім, Остер і раніше страждав від діяльності людей. Свого часу його зробили частиною меліоративної системи, перетворивши, по суті, в канал. На всьому протязі річки (200 км) було встановлено гідротехнічні споруди зі шлюзами, а заплава була розорана. У різних місцях річку, щоб затримати воду, перекривали земляними перемичками. Їх наявність призвело до уповільнення, а потім і до повної зупинки течії. В результаті безрозсудна діяльність людей знищила екологічну систему.
Зараз Остер рятують як можуть. Річище очищають від дерев і кущів, йде ремонт шлюзів, демонтуються перемички.
Управління водних ресурсів направило лист в прокуратуру і в обласну держадміністрацію. У свою чергу, в ОДА планують вивчити ситуацію на місці, скласти акт і передати документи в правоохоронні органи.
Все це добре, але одне питання: чому тільки зараз і про що думали раніше? Невже чиновники в ОДА не знали, хто руйнує береги та знищує річку?
