Нещодавно на сторінці “Допомога тваринам в місті Ніжин” в Фейсбук з’явилося повідомлення: “В Ніжині місцеві жителі побудували будинок для бездомних кішок і будку для собак”. Повідомляється також, що чотириногих безпритульних простерилізували, частково за кошти міської програми, частково за кошти волонтерів. Далі на chernigiv.name.
У доповненні до повідомлення опубліковане прохання до всіх небайдужих:
“Звертайте увагу на стан “будиночка “, оскільки люди бувають різні і завжди знайдеться той, кому тварини заважають. І якщо ви побачите спроби зруйнувати хатину, не дозволяйте це робити “, – йдеться в повідомленні.
Собака буває кусючою
За найскромнішими підрахунками на сьогодні в Ніжині живе не менше 3 тисяч безпритульних собак і як мінімум стільки ж котів. Тобто на кожних 20 жителів міста припадає 2 безпритульних тварини і з цим треба щось робити.
З одного боку, добре, що жахлива практика відстрілів, що існувала в СРСР, не діє. У 2006 році в Україні був прийнятий закон “Про захист тварин від жорстокого поводження”. З того часу знищення чотирилапих безхатченків заборонили, але з іншого боку, на цьому і все зупинилося.
А щоб переконатися, що проблема реальна, далеко ходити не потрібно. Досить побувати на тому ж залізничному вокзалі в Ніжині, де приїжджих зустрічають зграї бездомних собак. Голодні тварини випрошують у людей їжу, лізуть у сумки, кидаються на велосипедистів. Така ж картина і на центральній площі, біля ринку, в спальних районах. Місцева влада не перший рік обіцяє розв’язати проблему, проте віз і нині там.
Чиновники, відповідальні за контроль над популяцією безпритульних тварин, періодично рапортують про стерилізацію собак (про кішок і мова не йде), але їхні здобутки — крапля в морі, яка ніяк не вирішує питання. Тут, як і всюди, все впирається в гроші — операція і реабілітація однієї особини обходиться міській скарбниці у 2 тисячі гривень. Тому за рік у ветеринарній клініці стерилізують в середньому 100 собак, що з урахуванням швидкості росту популяцій, ніяк не змінює положення в кращу сторону.
І очевидно, що рано чи пізно ситуація, з бродячими собаками, може вийти з-під контролю. Голодні тварини агресивні. Як підсумок, кожен місяць до десятка жителів Ніжина звертаються в медустанови з укусами різного ступеня важкості.
Після найрезонансніших випадків громадськість, як правило, реагує на проблему. На жаль, і тут немає єдності. Жителі міста розділилися на два табори, де одні, за захист бездомних тварин, а другі, за їх поголовне винищення.
Безвихідних ситуацій не буває?
Безумовно, проблема складна, а при мізерному фінансуванні і відсутності законодавчої ініціативи з боку держави, виглядає нездійсненною. В крайньому разі, на сьогодня. Благо в місті є волонтери, об’єднані у Facebook-спільноту. Завдяки їхній роботі в місті знайшли господарів сотні кішок і собак.
А ще, як не дивно, більшість зооволонтерів не в захваті від ідеї створити стаціонарний притулок для тварин. Вони називають його “в’язницею”, яка не вирішить проблему, але при цьому буде вимагати постійного фінансування з місцевого бюджету. На думку активістів, такий варіант варто розглядати тільки як центр тимчасового утримання та реабілітації покинутих собак і кішок, з подальшою передачею їх новим господарям. А ще волонтери вірять в ідею законодавчої відповідальності власників домашніх тварин за їх стан і статус. Тільки таким чином, вважають вони, можна змінити ситуацію на краще, все інше – боротьба з вітряками. А що думаєте ви з цього приводу?
