Таємниці Київського водосховища: чи загрожує штучне море Чернігівщині?

Київське море — найвище по течії водосховище з дніпровського каскаду, що знаходиться в межах Київської та Чернігівської області. Відпочиваючи люблять його за чудові пляжі та локації для фотосесій, при цьому екологи рахують, що це одне з найнебезпечніших місць на планеті. Докладніше про історію створення Київського водосховища та про його таємниці, у нашому матеріалі, на сайті chernigiv.name.

Як під Києвом з’явилося море

Проєкт створення каскаду водосховищ на Дніпрі виник через кілька років після закінчення Другої світової війни, а його втілення в життя почалося в 1959 р., з будівництва гідроелектростанції  у Вишгороді. Під затоплення мала відійти площа, на якій знаходилося біля 300 населених пунктів, з городами, садками, церквами, кладовищами та історичними пам’ятками часів Київської Русі. Крім жилої інфраструктури, під воду також пішли заповідні заливні луки, маленькі озера, ставки, торфовища тощо.

Для чого створювали водосховища на Дніпрі? В СРСР, де все робилося за вказівкою чиновників-комуністів, не було звички думати про наслідки своїх дій у майбутньому. І якщо партія казала треба, то ніяка загроза екології не могли зупинити виконавців її волі.

В загальному ж мета у цього проєкту була блага — забезпечити електроенергією величезну кількість населених пунктів та покращити умови судноплавства, але методи, треба визнати, були відверто варварські. 

 Ідея створення Київського водосховища належить Сталіну?

Деякі історики припускають, що ідея Київського моря виникла не після війни, а значно раніше, в 30-роки, та що цим проєктом опікувався особисто Сталін. По їх версії, вождю не сподобалося інженерне рішення будови Дніпровського каскаду, тим що у випадку знищення Кременчуцької ГЕС, затоплювалася надто мала площа. 

Річ у тім, що Сталін розглядав каскад водосховищ, як оборонну лінію. На його думку, в запропонованому інженерами варіанті, не вистачало ще одного водосховища, у верхній течії Дніпра, руйнування греблі якого запустило б “принцип доміно”. Таким чином, всі інші греблі нижче по течії було б зруйновано, а вода, що розлилася б по величезній площі, утворила б непрохідні болота для ворожого війська. Легко здогадатися, що роль “детонатора” в цій екологічній катастрофі відводилася Київському морю.

Довідка: Київське море було передостаннім з каскаду водосховищ. Його заповнили в 1964-66 рр., коли штучна гребля перекрила Дніпро вище Києва, біля Вишгорода. Площа Київського водосховища — 922 кв. км. Довжина понад 100 км, ширина — від 3 до 12 км. Максимальна глибина — 15 м, середня — 4 м.

Катастрофа неминуча?

В наш час вчені-екологи б’ють на сполох — на їх думку цей об’єкт становить небезпеку для столиці, через незадовільний технічний стану греблі та радіоактивного намулу. 

Мало того, незалежна група міжнародних експертів, що не перший вивчає Київське море, називає його одним з найнебезпечніших на планеті та оцінює стан аварійності технічних споруд у 93%. 

На їх думку, достатньо землетрусу середньої сили, щоб гребля перестала існувати. По прогнозах вчених, в такому випадку більшу частину Києва затопить упродовж 15-20 хв. А  разом зі столицею підуть під воду сотні містечок і сіл у Київській області та регіонах, що межують з нею.

І з кожним роком, стверджують екологи, це водосховище стає небезпечніше, адже згідно з проєктною документацією, максимальний термін  експлуатації греблі — 100 років. 

Отже, коли настане катастрофа, порахувати легко — Київську гідроелектростанцію запустили в 1964 р. 

Правда, в інженерів-будівельників стосовно цього  інша думка. Більшість впевнена, що можливість “локального апокаліпсису” сильно перебільшена, та що гребля здатна витримати 7 бальний землетрус, а зруйнувати її може тільки потужний вибух, на зразок ядерного. Що стосується строку експлуатації, то за наступні 45 років, кажуть вони, наука неодмінно знайде розв’язання цієї проблеми.

Як Київське море Дніпро врятувало

І все ж, якими б не були песимістичними прогнози екологів стосовно стану Київського моря та загроз, що надходять від нього,  один раз воно врятувало населення  регіону, Дніпро та Чорне море, від неминучої загибелі.

Коли у квітні 1986 р. сталася аварія на Чорнобильській АЕС, море взяло на себе основний удар, “закривши собою” Дніпро, а за ним і Чорне море, від радіоактивної Прип’яті. А вирішальну роль у цьому зіграла відносно невелика глибина водосховища, — переважно 2-4 м. Завдяки чому, течія Прип’яті швидко втрачала силу, а радіоактивні частки осідали в намулу, де фактично знаходяться й зараз.

Довідка: Київське водосховище на 60% складається з дніпровської води, ще 40% припадає на долю річок — Прип’ять, Ірпінь та Тетерів.

До речі, вчені стверджують, що в 1986 р. в дніпровські водосховища потрапило 5000 кюрі цезію, 2000 стронцію та 50 000 плутонію.

Саме через радіаційний намул, віддих та купання на Київському морі небезпечні. Крім того, попереджають екологи, через відсутність течії, вода в водоймі літом “вмирає”, — починає “цвісти”,  як наслідок,  з’являється неприємний запах, масово дохне риба.

Тому якщо хочете побувати на Київському морі літом, краще за все це зробити на борту екскурсійного теплохода, що ходять по Дніпру.

Чи можна спустити воду в Київському морі?

Експерти стверджують що так,  що це технічно не складно, і в разі необхідності море можна “спустити”. Але вони ж і попереджають, що робити це не можна. По-перше, одразу зупиниться Київська ГЕС, мільйони людей, підприємства та інші важливі установи, залишаться без електроенергії. Країна втратить мільйони кіловат-годин. По-друге, коли рівень води впаде, почнуться проблеми з водопостачанням. А на додачу ми отримаємо тисячі тонн радіоактивного намулу, що швидко перетвориться на пил, якій вітер рознесе на сотні кілометрів. За таким сценарієм, Чорнобильська катастрофа може здатися дитячою забавкою.

Що знаходиться на дні водосховища?

За більше ніж півстоліття існування штучного моря, водолази неодноразово спускалися на його дно. Що вони там знаходили?

Кажуть, що бачили багато заготовленої деревини, яку не встигли вивезти, човни, залишки будинків та різний людський крам. 

А у 2017 р., за 2 кілометри від берега, випадково виявили 2 авіаційні бомби, загальною вагою 500 кг. Тротиловий еквівалент бомб складав 128 кг, а радіус вибухової хвилі понад 600 м.

Як колись “прорвало” греблю водосховища

Страх, що вода прорве дамбу, один раз ледь не став реальністю. Це сталося наприкінці 80-х рр. минулого століття. Був звичайний робочий день, звичайного робочого тижня, коли під час обідньої перерви по радіо пролунало повідомлення, що вода прорвала греблю на Київський ГЕС та Київ от-от затопить. У місті почалася страшна паніка, люди бігли, хто куди.

Скоро з’ясувалося, що це була помилка.  На Кременчуцькій ГЕС проводили навчання цивільної оборони. Штаб отримав навчальну інформацію про прорив греблі, та передав її з відповідною поміткою секретарцї, яка  її зрозуміла буквально, і терміново відправила депешу на радіо, щоб попередити населення.

Винних, безумовно, покарали, але під час паніки не обійшлося без загиблих та поранених.

Цікавий факт

Упродовж кількох років, Київське море було місцем проведення швидкісних перегонів на воді, на човнах болідах, у форматі чемпіонату світу “Формула 1”. На жаль, в останній раз потішити себе таким видовищем кияни могли, ще до 2014 р.

Get in Touch

.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.