У невеличкому селі Красляни біля Прилук розташована приватна «Велесова ферма». Її володарем є Михайло Травецький. Він – кандидат ветеринарних наук та спадковий ветеринарний лікар. Маючи досвід роботи на фермах Великої Британії та у провідних аграрних компаніях України, пан Михайло залишив комфортне життя у місті та переїхав до сільської місцевості. На своїй «Велесовій фермі» він займається відродженням етнічних українських порід корів. Більше на chernigiv.name.
Коротка біографія
Михайло Травецький народився на Дніпровщині. Під час шкільних канікул часто їздив до бабусі на Волинь, на батьківщину своєї матері. Вищу освіту Михайло здобув у Харківському ветеринарному інституті. Про нього кажуть, що він розуміє мову тварин. Пан Михайло, власне, і не заперечує – адже в його роду здавна були ветеринари. В студентські роки йому пощастило практикуватися на одному з кращих українських підприємств, де займалися розведенням голштинської худоби (тієї пороли, яка має найвищі показники продуктивності. Під час практики Михайло працював з провідними вітчизняними фахівцями тваринництва і мав змогу отримати всі знання, що були доступні. Потім він поїхав до Британії, щоб здобути більш детальні знання про цю худобу. Вибір країни не був випадковим, адже саме з тих країв були колись завезені голштини.
У Британії пан Михайло жив п’ять років. Як він зізнається в одному з інтерв’ю, спочатку він був здивований новими принципами роботи з тваринами, які були всюди – в утримані, догляді, лікуванні. Це були для нього зовсім нові обставини – коло фермерів з чіткими межами приватної власності та дотримуванням законів. Два з половиною роки Михайло працював на приватній фермі, а потім стільки ж часу – на одній з найбільших ферм країни, яка підпорядковується безпосередньо королеві.
Після повернення на батьківщину, Михайло Травецький тривалий час працював у сфері тваринництва різних аграрних господарств Дніпропетровської та Чернігівської областей та міста Києва. Обіймав керівні посади та був ветеринарним лікарем, головним технологом та менеджером. Водночас навчався у Дніпропетровському університеті ім. А. Нобеля, Києво-Могилянській академії та бізнес-школі. А також в Нідерландах пан Михайло навчався створювати кластери в Україні. Здобувши необхідні знання та навички, він зміг створити групу однодумців. За його словами, це була зіркова команда.
Велесова ферма та її мешканці
Через деякий час Михайло вирішив оселитися у сільській місцевості. У місті, за його словами, йому незручно. Він з дитинства звик ходити по землі босоніж та слухати пісні соловейка… Тож пан Михайло придбав стареньку хату і влаштувався працювати ветеринарним лікарем. Спілкуючись з селянами, він зрозумів, що хоче навести у селі такий лад, який він бачив у Британії. Новий етап його діяльності почався з того, що він купив у сусіда його ферму, яка зовсім занепадала – в тому господарстві залишилося декілька голодних корів. Михайло зібрав всі свої резерви – продав нерухомість і, навіть, мотоцикл, та почав лікувати тварин і добудовувати ферму. Врешті, вже здорові корови народили перших телят. Потім господар придбав іще тварин та необхідне в господарстві обладнання. Про свою діяльність на фермі Михайло почав розповідати на власному Ютуб-каналі – так він ділиться власним досвідом та навчає людей бути справжніми господарями на своїй землі.
Свою ферму Михайло назвав «Велесова ферма». Тут він почав збирати худобу тих підприємств, які закривалися. Всі тварини на Велесовій фермі здорові та доглянуті, утримуються в гарних умовах та дають потомство.
Якось в мережі пан Травецький знайшов світлину сірої української корови, зацікавився цією породою і вирішив нею зайнятися. Саме така сіра корова, за розповідями його бабусі, врятувала їх родину у часи голодомору. Згідно з інформаційними джерелами, ця порода корів є найстаршою в Україні. Але у XXI столітті такі корови, на жаль, на межі зникнення. Невдовзі Михайло Травецький спільно з науковцями розпочав роботу, що спрямована на збереження та розмноження корів цієї породи.