Сміття можна перетворювати в водень? На Чернігівщині планують побудувати завод з перероблення відходів в синтез-газ

0
192

Відома будівельна компанія ТММ, звернулася до влади Чернігівщини з пропозицією побудувати на території регіону завод, що переробляє сміття в водень. Керівництво області позитивно поставилося до ідеї, на черзі питання, де будувати завод з можливістю збереження та транспортування біопалива, пише chernigiv.name.

Що кажуть про це експерти?

Фахівці вивчають перспективи Чернігівської області з перероблення побутових відходів у водневмісний газ, підкреслюють, що у нашого регіону є істотні переваги. Це 2 підземних газосховища загальним обсягом понад 2 млрд кубометрів, а також 2 магістральні “гілки” газопроводів: Дашава-Київ-Брянськ-Москва і Тула-Шостка-Київ.

Що в підсумку дасть реалізація проекту?

На сьогодні у Чернігівській області накопичилося понад 7.5 млн тонн сміття, а площа звалищ і полігонів твердих відходів перевищила 130 га. Будівництво одного (а у перспективі декількох заводів) дозволить ліквідувати скупчення ТПВ, а крім того, призведе до скорочення використання викопних енергоносіїв та створить додаткові можливості для розвитку української газотранспортної системи. Простіше кажучи, ми зможемо продавати дешевий водень в ЄС, зацікавленість в якому там сьогодні висока як ніколи.

Як водень зі сміття використовують в економічно розвинених країнах?

Початок “епохи пластика” — друга половина XX ст. З того часу виробили понад 6 млрд тонн продукції з цього матеріалу. За підрахунками журналу “Economist”, за цей же час переробили менш як 10%, а утилізували 12% відходів з пластику. Питання, де решта?

І відповідь напрошується сам собою — поховано в землі або плаває у Світовому океані, в основному у прибережних зонах з високою щільністю населення. І одна з таких країн — Японія, де “війна” з пластиком йде давно й успішно. Так, сьогодні в Японії показник утилізації виробів з пластмаси становить 82%.

Втім, прийшли до такого результату японці методом проб та помилок, коли бурхливий розвиток економіки в другій половині XX ст. поставив країну на грань екологічної катастрофи.

У списку небезпечних екологічних зон Японії м. Кавасакі займало провідне місце. Тут на території в 100 га було зосереджено до 50 підприємств. Тут же і зародився потужний екологічний рух, що змусило місцеву владу забути про прибуток і згадати про захист навколишнього середовища.

До кінця 70-х в Кавасакі вже щосили працювала автоматизована система контролю за відходами. А в 1997 р. Кавасакі вибрали для реалізації проекту “Екомісто”, в рамках якого, в якості основного палива, використовується водень.

 У 2017 р. перша автономна електростанція на водні почала давати тепло і світло. Енергію отримують з води методом електролізу, а живить процес електроенергія, що отримується від сонячних батарей.

Навчилися японці отримувати водень й з пластику. У 2018 році один з готелів Кавасакі повністю перейшов на енергоспоживання від утилізації пластмаси. Компанія Toshiba оснастила готель портативною установкою, яка отримує водень із зовнішніх джерел та перетворюють його в тепло та електрику.

Як це працює?

Пластикові відходи, що надходять на переробний завод зі звалища, тут розкладають за допомогою термічної газифікації. В результаті виходить водень, який використовується як енергоносій, та окис вуглецю, необхідний для виробництва продуктів на основі цього елемента.

Далі водень йде по трубопроводу до установки в готелі, де за допомогою електрохімічної реакції з киснем й виробляється тепло та електроенергія.

Сама установка H2Rex нешкідлива для навколишнього середовища. Єдиний побічний продукт її діяльності  — вода.

До речі, до 2050 р. Японія буде отримувати 20% електроенергії від перероблення водню. У країні вже почалося будівництво глобальної мережі підприємств з виробництва та транспортування цього газу.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here