26 квітня 1986 року о 01:25 пролунав вибух. Він ознаменував трагедію світового масштабу. Трапилась аварія на Чорнобильській атомній станції. Під час тестування вибухнув четвертий енергоблок, внаслідок чого почалось вивільнення небезпечних речовин в атмосферу. Радянське керівництво спочатку сприймало аварію як локальне явище. Воно навіть не підозрювало про реальні масштаби вибуху. Тоді як вся Україна, зокрема Чернігівщина, відчула на собі негативні наслідки аварії. Більше про Чорнобильську катастрофу та її вплив на Чернігівщину – на chernigiv.name.
Участь мешканців Чернігівщини в ліквідації наслідків Чорнобильської атомної станції
Невдовзі по вибуху четвертого енергоблока почалися заходи, спрямовані на ліквідацію наслідків. До Чорнобильської атомної станції направили військових, фізиків, хіміків, пожежників, медиків та інший необхідний персонал. Близько 240 тисяч людей було залучено до гасіння пожежі. І 15 тисяч з них – мешканці Чернігівщини. Їм прийшлось працювати в надзвичайно небезпечних і складних умовах. Адже рівень радіації в перші дні після вибуху був найбільшим.
У зв’язку з такою близькістю до джерела витоку радіоактивних речовин ліквідатори отримали значну дозу опромінення. На той момент в СРСР не існувало межі допустимого опромінення. Тому 21 травня 1986 року радянське керівництво встановило, що межа дорівнює 25 бер. При тому, що і 25 бер забагато для людського організму, а рівень опромінення ліквідаторів коливався від 25 до 72 бер.
Хоч 29 вересня 1957 року у СРСР вже траплялась подібна катастрофа, керівництво держави не розробило ефективної стратегії ліквідації атомних аварій. Тому ліквідатори мали йти на величезний ризик, задля порятунку інших. Велику роль відіграли чернігівські пожежники. Вони разом з колегами з інших областей запобігли водневому вибуху. Він міг би статись через велику площу пожежі, що виділяє водень, поруч зі зруйнованим енергоблоком. Разом з тим, своїми діями пожежники врятували людей і тварин з прилеглих територій.
Так само і медики з Чернігівщини зробили неоціненний вклад. З перших днів аварії до Прип’яті відправляли медиків з Чернігівщини. Вони надавали допомогу як ліквідаторам, так і місцевому населенню. Також з нашої області постачались аптечки, намети, донорська кров та машини швидкої допомоги.
Чернігівщина цінує внесок кожного ліквідатора. Багатьох з них пам’ятають поіменно.
Екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи для Чернігівщини
Загалом внаслідок аварії на Чорнобильській атомній станції в атмосферу потрапило 50 млн кюрі радіоактивних речовин. Внаслідок вітру вони забруднили інші області України, зокрема Чернігівську.
Відразу по катастрофі на Чорнобильській атомній станції 1\3 частина Чернігівської області була забруднена різними радіоактивними сполуками. Вони осідали як у населених пунктах, так і в лісах. Внаслідок 244 населені пункти Чернігівської області набули статус радіоактивно забруднених. 1\5 населення Чернігівщини постраждала від наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції.
Радіоактивні викиди забруднили близько 75 тисяч гектарів сільськогосподарських земель та 103 тисячі гектарів лісів. Восени 1986 року місцеві спеціалісти виявили, що склад ґрунтів на Чернігівщини зазнав разючих змін. У ньому у 32 рази збільшився рівень цезію і в 19 разів стронцію. Місцеві агрономи досі борються з наслідками Чорнобильської аварії.
Непоправного удару зазнали ліси Чернігівщини. Ґрунти, дерева і рослини в деяких зонах стали забрудненими. Це зробило споживання дарів лісу небезпечним. З цього приводу директор Чернігівського центру “Облдержродючість”, Анатолій Мельник говорив, що, в ідеалі, краще взагалі нічого не збирати на забрудненій території лісу. Разом з тим попереджає, що якщо хтось продовжить збирати гриби там, нехай тричі відварять гриби від 10 до 30 хв. Це зменшить небезпеку.
Через наслідки Чорнобильської аварії наші ліси надзвичайно піддатливі до поширення вогню. Тому перебуваючи в лісі не забувайте тушити вогнища.
