Авіакатастрофа під Вікторівкою у 1976 році: що сталося з новеньким АН-24 та хто винуватець трагедії?

0
6

Літак, безсумнівно, зручний вид транспорту, на якому можна дістатися до найвіддаленіших точок планети за лічені години. Однак періодично вони розбиваються й це страшно, оскільки шансів врятуватися в авіакатастрофі у людей, що знаходяться на борту, практично немає. А ще жахливіше те, що ці літальні апарати іноді падають на житла людей, й кількість жертв і руйнувань в таких випадках зростає багаторазово, пише chernigiv.name.

45 років тому, 15 травня 1976 р., в небі над Чернігівщиною зазнав аварії пасажирський літак АН-24. На борту перебувало 52 людини, з яких у результаті ніхто не вижив. Транспортний засіб розбився на околиці крихітного села Вікторівка (Чернігівський район) та дивом не впав на житлові будинки. Розповідаємо про те, яким запам’ятався той день місцевим жителям і чому сталася ця катастрофа.

Винне кермо напряму?

Падіння АН-24 у 1976 р. стало однією з найбільших і загадкових аварій повітряних суден за всю історію вітчизняної авіації. До цього дня так і немає відповіді на питання, що насправді сталося в той травневий ранок з новеньким пасажирським літаком і хто винен в загибелі понад півсотні людей.

Довідка: літак Ан-24РВ був створений на державному підприємстві авіаційної промисловості СРСР ім. Антонова в Києві та переданий Аерофлоту 27 лютого 1975 р. На момент аварії транспортний засіб налітало близько 3 тис. годин.

В той день літак, рейс SU-1802, який прямував з Вінниці до Москви, злетів о 10:07 ранку, і більшу частину польоту йшов на висоті 5700 м, зі швидкістю 350 км / год.

У 10:47 коли АН-24 пролітав над Чернігівською областю, кермо напряму (пристрій, що знаходиться в хвості літака й призначений для управління транспортним засобом в межах нормальної вісі) з незрозумілих причин різко відхилився вправо, в результаті чого стався крен і судно змінило курс . Пілоти намагалися виправити ситуацію, але літак миттєво увійшов у штопор і зі швидкістю 100 м/с понісся до землі. Ще через півтори хвилини, некерований АН-24 розбився в 500 метрах від житлових будинків.

Рятувати було нікого

Зрозуміло, першими на місці трагедії, до приїзду правоохоронців і медиків, опинилися, дивом не постраждалі, жителі Вікторівки. Саме вони першими кинулися на допомогу, ось тільки рятувати, на жаль, не було кого.

За спогадами Євдокії Шелупець, літак пролетів над дахом її будинку так низько, що речі, що лежали на полицях, посипалися на підлогу. Вона однією з перших підбігла до кабіни пілотів і те, що вона там побачила, за словами жінки, не забуде ніколи. У одного з пілотів не було голови, а його наручний годинник показував 11:00. На місці падіння лайнера стояла мертва тиша, не було чутно ні криків, ні стогонів. Літак вже не горів, тільки димів, а кругом лежали мертві, понівечені тіла дорослих і дітей …

Запам’яталося Євдокії й то як, її сусідка Ганна Гайшун кинулася в салон і винесла тіло дев’ятимісячної дитини, але вона теж була мертва. А ще у неї залишилися в пам’яті розкидані навколо валізи та особисті речі.

Потім, каже жінка, приїхала міліція, пожежники, швидка допомога. Місце аварії оточили й підійти близько вже було не можна. Зробити це дозволили тільки кільком чоловікам, що допомагали вантажити тіла та розбирати літак.

Єдине фото

Характерний для радянських реалій факт — ЗМІ про подію не повідомили ні слова. Очевидно, була дана команда інформацію про те, що трапилося приховати.

 Природно, що не було на місці катастрофи й  журналістів, а значить і фотознімків. Проте в мережі можна знайти одне фото, зроблене після загибелі АН-24. Його автор Олександр Іванович Барила, який керував тоді науково-технічним відділом УМВС Чернігівської області.

За спогадами Олександра Івановича, в той день він відпочивав на дачі, де його й знайшов черговий відділення, який повідомив про загибель літака. Каже, що в чому тоді був, в тому й помчав у Вікторівку. Залишки літака, за словами експерта, лежали недалеко від корівника, в декількох метрах від стогу з сіном.

Перед криміналістами поставили завдання ідентифікувати загиблих, що виявилося завданням нескладним. У всіх людей були з собою документи, а оскільки при падінні вони падали обличчями вниз, документи, що знаходилися в передніх кишенях, не обгоріли.

За словами Барило, його, як досвідченого криміналіста, складно було здивувати мертвими тілами, але такої кількості трупів йому не доводилося бачити ні до, ні після цього.

Видали урни з прахом, але приховали місце аварії

Місцеві жителі розповідають, що через кілька днів після аварії в село приїхали рідні одного із загиблих пілотів — дружина з дочками та його близький друг. Спочатку вони ні з ким не розмовляли, а просто мовчки стояли на місці, де впав літак.

Пізніше жінка проговорилася, що до цього її чоловік двічі потрапляв в подібні ситуації, але бог милував, залишився живий. А ще, за її словами, того ранку вона перший та останній раз в житті провела його до хвіртки, ніколи раніше їй це в голову не приходило.

Свідки катастрофи розповідають, що потім у Вікторівку приїжджало багато інших людей, які втратили тут своїх рідних. Всім тоді видали урни з прахом загиблих, але чомусь нікому не сказали, де саме сталася трагедія. А оскільки “Вікторовок” в Чернігівській області кілька, людям доводилося їздити по регіону, щоб знайти потрібне село.

Втім, були в цій ситуації й щасливі моменти. Літак, шо впав на Чернігівщині у 1976 р. відносився до столичного об’єднаного авіазагону цивільної авіації та летів рейсом Київ-Вінниця-Москва. Саме у Вінниці на нього повинен був сісти командир місцевого авіазагону Микола Макарчук. Однак в останній момент його викликали в обком і АН-24 №46534 у свій останній рейс полетів без нього, а Микола залишився жити.

Що ж стало причиною аварії?

Судячи зі звітів слідчої комісії, точна причина трагедії 15 травня 1976 р. так і не була встановлена. У висновку експертів сказано, що аварія трапилася через недоліки в конструкції літака, проте не вказані конкретні факти.

Згадуються й несприятливі погодні умови: дощ і злива, хоча АН-24 йшов над дощовими хмарами і, за висновками тієї ж комісії, в потужні повітряні потоки не потрапляв.

При цьому єдиний “винуватець” аварії літака — кермо напряму, настільки сильно постраждало під час пожежі та удару об землю, що точну причину його виходу з ладу так і не вдалося встановити.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here