Будь-яка армія потребує боєприпасів, які, як правило, знаходяться на складах, що ретельно охороняються . Не варто говорити про особливий режим таких об’єктів. Очевидно, що секретність тут не буває зайвою. По-перше, від цього залежить обороноздатність держави, по-друге, катастрофи, пов’язані зі сховищами боєприпасів, загрожують величезними руйнуваннями, загибеллю людей та мільярдними збитками, пише chernigiv.name.
Проте в Україні за кілька останніх десятиліть відбулася ціла серія вибухів на армійських складах. Все почалося у 2003 р. в Артемівську (Донецька область), потім була Новобогданівка (Запоріжжя), Лозова, Сватове, Балаклея, Калинівка та нарешті масштабна пожежа поблизу селища Дружба, в Ічнянському районі, на Чернігівщині, у 2018 р.
Хроніка подій
Вибух у шостому арсеналі ЗСУ стався вночі 9 жовтня 2018 р. І ще до заяв відповідальних осіб, про масштабність події говорила заграва, яку було видно за кілька десятків кілометрів і звук від розривів снарядів, чутних у сусідніх Харківській та Полтавській областях.
У піковий момент пожежі детонація відбувалася зі швидкістю до 3 вибухів в секунду. Епіцентр лиха знаходився в Ічнянському природному парку, а радіус зони евакуації з розрахунку розльоту снарядів склав 30 км.
У загальну зону ураження потрапили районні центри — Прилуки та Ічня та до 40 прилеглих населених пунктів.
До речі, тема безпеки “ічнянських” складів боєприпасів обговорювалася на рівні уряду відразу після подібної катастрофи у 2017 р. в Калинівці (Вінницька обл.), коли довелося евакуювати до 30 тис. осіб, а снаряди пошкодили близько 2 тис. житлових та адміністративних будівель .
Тоді віце-спікер Оксана Сироід говорила, що жителі Ічні просили особисто її передати головнокомандувачу (В. Муженко), що “склади абсолютно не захищені, боєприпаси зберігаються просто неба (це підтвердили пізніше фотографії), і якщо не вжити необхідних заходів, станеться катастрофа “. І як кажуть, як у воду дивилися.
За інформацією на 10 жовтня від тодішнього міністра оборони С. Полторака на складах в околицях селища Дружба зберігалося близько 70 тис. тонн боєприпасів, більша частина з яких була придатна для використання і лише 8 тис. тонн підлягало утилізації.
Чим все це закінчилося?
У результаті техногенної катастрофи, з територій, що опинилися в зоні ураження було евакуйовано близько 15 тис. осіб, зупинено рух наземного та повітряного транспорту, від газопостачання відключили Ічню та ще 10 сіл.
Пожежа тривала до 11 жовтня, коли в цілому вогонь було ліквідовано. Однак окремі вибухи тривали ще кілька днів. В операції з ліквідації наслідків аварії залучили понад 500 солдатів та рятувальників МНС, 124 одиниці спецтехніки. За допомогою до медиків з травмами різного ступеня тяжкості звернулося 60 осіб. Загиблих у результаті пожежі і вибухів боєприпасів не було.
Пізніше з незалежних джерел стало відомо, що на складах під Ічнею зберігалися дорогі снаряди до залпових систем вогню, 90% яких знищив вогонь. За найскромнішими підрахунками збитки держави склали сотні мільйонів доларів.
Серед версій події СБУ основними назвала — диверсію, службову недбалість і спробу приховати розкрадання.
У результаті розслідування, за словами міністра оборони Полторака, до дисциплінарної відповідальності притягнули 65 осіб, був звільнений заступник начальника Генштабу з формулюванням “за службову невідповідність”, стягнення отримали кілька генералів і старших офіцерів ЗСУ. До кримінальної відповідальності ніхто не притягувався.
Версія про операцію спецслужб РФ спливла знову у 2021 році після скандальних викриттів російських агентів у Чехії. Зокрема, СБУ заявила про збіг багатьох деталей вибухів в Чехії з аналогічними в Чернігівській області. На щастя, з того часу нічого подібного в Україні не відбувалося і будемо сподіватися ніколи не відбудеться.
