До людей, небайдужих до бездомних тварин, ставлення в нашому суспільстві різне, хтось підтримує та допомагає, а хтось вважає подібне заняття нікчемним і навіть небезпечним, пише chernigiv.name.
Двір будинку жительки Семенівки Любові Макаренко вже кілька років, як перетворився на дім для безпритульних тварин. Зараз у неї живе 17 собак і 3 коти, яких жінка сподівається прилаштувати, а поки годує весь “звіринець” зі своєї скромної зарплати. Розповідаємо, як їй вдається зводити кінці з кінцями, що думають про її “хобі” сусіди та чи допомагає хоч чимось місцева влада.
Віддам в добрі руки
За словами Любові Макаренко, історія з притулком почалася спонтанно, у 2015 р., після смерті батьків чоловіка. Тоді їм у спадок разом з будинком і двором дісталася й собака, що залишилася без господарів. Незабаром на вулиці жінка підібрала ще одну, потім ще й ще. Якихось тварин, каже Любов, вдавалося періодично пристроювати, але завжди з’являлися нові.
Загалом же за 5 з гаком років їй вдалося знайти господарів більш ніж для 100 собак.
Як з’являються нові вихованці? Любов розповідає, що, звичайно, не бере до себе всіх тварин, яких зустрічає на вулиці, але якщо помічає, що собака або кішка худа, голодна, приймає на тимчасове утримання та шукає для них нових господарів.
Тут слід зазначити, що Любов Макаренко – не бабця, що вижила з розуму, а інтелігентна респектабельна дама. Вона викладає в музичній школі, чоловік лікар, при цьому обидва небайдужі люди, для яких слова “не проходьте повз чужу біду” не порожній звук.
Як прогодувати зграю собак на зарплату вчителя
Скільки коштує утримання такої кількості тварин? Любов Макаренко визнає, що витрати великі, а якщо порівнювати з зарплатою, то іноді просто непідйомні.
Як викладач вона отримує 8 тис. грн у місяць, а на корм собакам та догляд витрачає 5. Каже, що доводиться підробляти, торгувати на ринку квітами. Доглядати за тваринами їй ніхто не допомагає. Чоловік годує собак, коли її немає, але все інше лягає на її плечі.
Після роботи вона бере господарську сумку та йде за кормом. Потім тягне її додому, іноді це 50 кг і більше. І добре якщо дорога розчищена від снігу, а якщо ні, доводиться зовсім тяжко, але діватися нікуди, вдома чекає два десятки голодних ротів. А крім того, всіх тварин вона лікує, стерилізує, робить щеплення і реєструє, і все це за своїм коштом.
Влада не допомагає, а сусіди лаються
Любов Макаренко зауважує, що на сьогодні в районі немає жодної служби, яка займається проблемами бездомних тварин, всі самоусунулися від цієї проблеми. Каже, добре хоч те, що місцева влада привезла солому на підстилку та кілька будок. Але на цьому й все.
Бо у Семенівської ОТГ немає програми, яка передбачає догляд за безпритульними собаками і котами.
Заступник керівника громади Олександр Кравцов перераховує проблеми, що не дозволяють допомогти розпліднику Макаренко – це і питання території, і ветеринарного обслуговування і навіть законодавчої бази. А в підсумку виходить, що одна небайдужа людина може зробити більше, ніж вся громада, разом узята.
Більш того, за словами Макаренко, сусіди постійно конфліктують з нею, лаються, мовляв, розвела собак. Жінка тільки сплескує руками, адже вона їх не розводила, а підібрала на вулиці, де тварин залишили гинути.
В інших містах бездомним собакам і кішкам будують будинки, тут же ніхто і нічого не робить. А про себе говорить, що вона, напевно, людина з майбутнього, і що незважаючи ні на що, вірить — світ не без добрих людей, і хтось рано чи пізно прийде на допомогу їй і її чотириногим підопічним.
