Що таке апсайклінг і як це працює у Чернігові?

У 2011 році слово upcycling вперше внесли до електронного словника. З того часу частота його вживання збільшилася майже на 200% і продовжує зростати. У 2019 році Кембридзький словник визначив його як слово року.

У цій статті, на сайті chernigiv.name, ми розповімо, що таке апсайклінг, і як він реалізується у Чернігові.

Що таке апсайклінг?

Буквальний переклад з англійської upcycling — “вторинне використання”, що на практиці означає “перетворення” непотрібних речей та побутових відходів на корисні — одяг, аксесуари, артоб’єкти та навіть твори мистецтва. При цьому головна фішка “апсайклінгу” — “реанімована” таким чином річ ​​повинна бути кращою за оригінал як в естетичному, так і функціональному плані.

Цей термін вперше з’явився в 1994 р., у статті британського інженера Райнера Пілса, в якій він критикував методи утилізації будівельних відходів і запропонував її альтернативний варіант — апсайклінг.

Втім, усе досить відносно, адже практика перероблення старих речей на нові супроводжує людство протягом усієї його історії. Парадокс лише в тому, що апсайклінг виник через бідність і брак потрібних у побуті речей, а в “оновленому” варіанті пов’язаний з їх надлишком, у глобальному масштабі.

Так, за даними ООН, лише одних пластикових відходів на планеті виробляють до 300 млн тонн на рік. Своєю чергою, суспільство реагує на екологічні загрози, — з’являються різні екотренди, серед яких і апсайклінг. До речі, таке заняття дає ще й можливість заробляти, не вкладаючи кошти в ресурси.

Як працює апсайклінг у Чернігові: проєкт “Простір DIY” та етична мода

Понад рік тому громадська організація “Еко місто” та Національний університет “Чернігівська політехніка”, за підтримки Українського культурного фонду, розпочали спільний проект “Простір DIY” (do it yourself – «зроби сам»). Мета проєкту — створити альтернативний варіант зміни міського простору та адаптувати його до чинних реалій.

Всі роботи проводились силами активістів та волонтерів на території студентського кампусу, яку місцеві урбаністи та архітектори вирішили суттєво оновити. Основні елементи інфраструктури та об’єкти були виготовлені за принципом апсайклінгу. Робота тривала кілька місяців. Що з того вийшло?

Після того, як прибрали кілька ділянок огорожі, на територію кампусу, стало простіше потрапити.

Саму територію розбили на кілька локацій, створили ескізи, креслення, 3D моделі робочого простору.

З’явилися нові вуличні меблі, зроблені з дерев’яних піддонів, які розмістили біля головного входу до університету, а старі лавки відремонтували.

За загальними оцінками, тоді було зроблено не більше 10% від задуманого, проєкт планували розвивати, але за кілька місяців почалася війна.

Вдалий приклад використання апсайклінгу — це місцеві бренди одягу, взуття, аксесуарів. Так, дизайнерка Світлана Терещенко створює сумки зі старих джинсів. Першу вона пошила кілька років тому для себе, бо її не влаштовувала якість подібної продукції у магазинах. А тепер, коли апсайклінг у тренді, її продукція нарозхват не лише на Чернігівщині, а й в інших регіонах України.

Ще один дизайнер із Чернігова – Крістіна Амстердам створила бренд взуття у стилі етичної моди. Частина її виробів виготовлена ​​з відходів поліуретану, який при переробленні перетворюють на нитки, а частина з рослинних матеріалів, що дозволяє торговій марці носити приставку “vegan”.

Чи може апсайклінг розв’язати проблему побутових відходів у масштабах планети?

 На жаль, ні, адже речі, створені вручну, стоять відповідно і на масового споживача не розраховані. До того ж тканина з того ж поліуретану — це все одно синтетика, що залишає мікроволокна. Тому єдиний розумний вихід із ситуації — це зменшувати споживання та контролювати власні запити.

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.