У травні 1843 року в селі Стахорщина (Чернігівщина), з’явився на світ майбутній науковець — Дмитро Якович Самоквасов. Родина дворянська, походження з козацької старшини. Навчався Дмитро Якович та був гімназистом в учбовому закладі Новгород-Сіверська — 1853-62 роки.
1863 рік — молодий Дмитро вступив на юридичний факультет Петербурзького університету, закінчивши його у 1868 році. Став кандидатом наук з права. Проте, обрав майбутній професор зовсім інші направлення — історія права та наукова історія. Більше інформації можна знайти на chernigiv.name.
Про діяльність Д. Я. Самоквасова
Перший крок кар’єри Дмитра Самоквасова мав відмінність від інших колег, він з самого початку мав потяг до археологічних розкопок та досліджень у полі. Насамперед Дмитро Якович цікавився історією племені сіверян. Йому було цікаво все, що було пов’язано з місцем, де він вперше побачив світ та ріс. Ставши обдарованим вченим, Дмитро отримав заклик на місце приват-доцента університету в Варшаві. Це був єдиний випадок в ту мить, коли місце декана посідав не етнічний поляк. Славу та признання Дмитру Самоквасову принесли розкопи чернігівських насипів — Безіменний, Чорна могила, Гульбище (1870 роки). Археолог з Чернігівщини написав більш ніж двісті наукових робіт.
Д. Я. Самоквасов ініціював проведення на Чернігівщині чотирнадцятого Всеросійського Археологічного Збору, під час заходу були проведені зразкові археологічні розкопи, які проходили на Болдиних горах, також в місцевості Берізки. Плоди вивчення представили на з’їзді, а потім згідно з заповітом науковця відправлено до Музею Чернігівської вченої архівної комісії. Вчений був членом третього Археологічного з’їзду — Київ (1874), четвертий з’їзд на Одещині (1882), дев’ятий з’їзд — Вільно (1893), чотирнадцятий з’їзд — Чернігів (1908). 1908 рік, коли активно здійснювалися розкопки, з участю Самоквасова, по всій Україні — Чернігів, Вишгород, Гатне, Київ.
Про кургани Безіменний та Гульбище, розкопки Самоквасова
Кургани, які знаходяться в місті Чернігів, досліджували у 1872 та 1908 роках. Найпершою знахідкою був шолом місцевого типу, також були знайдені фрагменти кольчуги. Крім залишків одежі, біло розкопано могилу людини чоловічої статі, жінки та коня. Знайдені предмети — жертовний посуд, огниво, гребінь, гвіздки, обушок, рештки цеберок з дерева та бронзового глека. Найбільш вражаюча знахідка — це великий давньоруський меч, довжиною у 126 сантиметрів. Досліджуючи курган Гульбище, Дмитро Якович Самоквасов згадував, що назва насипу (могили) є народною. Історики та археологи, що проводили розкопки, допускають, що тут був “відданий землі” легендарний Ілля Муромець, його ім’я згадується в багатьох сказаннях про Чернігів.
1872 рік — за ініціативою Дмитра Самоквасова проводилися розкопки кургану — Безіменний. Цей археологічний об’єкт знаходиться поруч з Гульбище, за п’ятнадцять метрів. У власних записах Дмитро Якович згадує, що могилу оточував рів, шириною близько п’яти метрів. В цьому кургані археологи виявили безліч знахідок: сокири, ножі, серпи, залишки одягу та багато іншого.
Помер відомий антрополог та археолог у 1911 році, похований в столиці Росії. Найвідоміші його роботи: “Давні міста Росії” (1873 рік), “Сіверські кургани” (1874 рік), “Сіверські кургани та їхнє значення для історії” (1893 рік), “Сіверянська земля і сіверяни за городищами і могилами” (1908 рік), “Могильні старожитності Сіверянської Чернігівщини” (1916 рік), “Розкопки сіверянських курганів у Чернігові” (1916) та багато інших праць. Вчений та науковець з Чернігівщини зробив великий внесок в історію “міста легенд”, його знахідки й досі зберігаються в музеях Чернігова.