Останній екологічний рейд по річищу Остера продемонстрував гнітючу картину екологічного лиха — розорана прибережна зона, вирубки лісу та самозахоплення територій. І судячи за масштабами злодійства, без сприяння місцевої влади тут не обійшлося. Виходячи з цього виникає питання: хто винен і що чекає на порушників закону? Далі на chernigiv.name.
Почали, але не закінчили
Згаданий екологічний рейд, організований громадською групою “Чернігівщина екологічна”, проходив по межі Ніжинського та Борзнянського районів, як раз там, де в кінці 2020 р. йшла “операція” по ліквідації незаконних шлюзів і перемичок на Остері.
До відома, перед настанням зими працівники Деснянського Басейнового управління водних ресурсів (БУВР) прибрали 4 перемички, що фактично перетворили Остер в кілька ізольованих водойм. Тоді фахівці назвали винних — місцевих аграріїв, які таким чином проклали собі шлях до віддалених полів. Однак до цього часу конкретні імена не прозвучали, немає й судових позовів.
За словами однієї з представниць еко-команди Галини Логвиненко, зараз річка вільна від штучних загороджень, хоча повноводною її назвати не можна.
Що хочуть, те й роблять?
Дістатися до земельних наділів біля Остера, при наявності відповідного транспорту нескладно.
Першу зупинку екологи та журналісти, які подорожували на позашляховику, зробили у села Печі, де проходить берегова лінія Остера. І перші ж виміри відстані від берега до кордону ріллі показали грубе порушення законодавства — 9 метрів замість мінімальних 50-ти, згідно ст.88 Водного Кодексу, що встановлює нормативи для середніх річок, до яких і відноситься Остер.
Друге порушення того ж кодексу, на думку Логвиненко, це цільове призначення сільгоспугідь. Згідно ст. 85 територія може використовуватися для сінокосу, розведення риби, культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей або для науково-дослідних завдань. Згадка про розорювання земель під сільськогосподарські культури, каже Галина, в даному списку відсутня.
До відома, пізніше з’ясувалося, що приватне підприємство в цьому випадку не лише порушило статті Водного кодексу, але й Земельного, оскільки, згідно з публічною кадастровою картою, розоране поле вказане як сіножать. Належить же ділянка підприємству “Світанок”, а точніше, місцевому сільському старості й екс-депутату райради Володимиру Нозі. Як кажуть, коментарі зайві.
Чи будуть названі винні?
Слід зауважити, що цей випадок виявився не поодиноким. Незабаром екологи виявили в кадастрі (№ 7420888800: 04: 000: 2044) таке ж розоране поле, що, до речі, знаходиться в держвласності, і вказане як сіножать, а по дорозі на Омбиш виявили ділянку з вирізаним молодим лісом. Тепер там росте чахла кукурудза, адже землі тут бідні, піщані. Навіщо знадобилося знищувати молодняк, незрозуміло.
Завдяки тому ж публічного кадастру фахівці з’ясували, що у 2015 р. Держгеокадастр видав дозвіл на проекти землеустрою в цьому місці. Тепер тут приватна власність, яка перебуває в оренді сільгосптовариства “Дружба Нова”. Екологи обіцяють з’ясувати чому постраждав ліс, але, на жаль, як показує практика, довести вину в таких випадках майже нереально.
PS. На цей момент за вказаними фактами порушень представники “Чернігівщини екологічної” звернулися в Генеральну прокуратуру та Головне управління держгеокадастру. Відомо, також що прокуратура направила справу в область, відкрито кримінальну справу за ст. 242 КК України.
