“Велика вода” в Чернігові: як і коли найсильніше “топило” місто?

Так вже склалося, що споконвіку жителів Чернігова хвилювало одне питання: бути чи не бути повені в цьому році? І якщо вона все ж буде, то яка? Відбудемося цей раз легким переляком чи все закінчиться катастрофою, пише chernigiv.name.

Поговоримо про найсерйозніші повені в місті й регіоні та чим все це оберталося для місцевих жителів.

У всьому винна Десна?

Взагалі, для Чернігівщини, розташованої в зоні Придніпровської низовини, паводки — явище звичне, а з урахуванням кількості річок у регіоні (понад тисячу, загальною довжиною 8 тис. км) дивним тут, скоріше, здасться рік без повені. ніж з нею.

Це відноситься й до Чернігова, який час від часу та затоплює. Причина очевидна — Десна, яка під час повені по всій заплаві виходить з берегів. У такі моменти ширина її розливу може сягати 5-7 км, а тривати повінь може до двох місяців.

Не покращує ситуацію з потопами й річка Стрижень, що проходить через місто та заливає під час танення снігів прибережну територію.

 Єдине надійно захищене місце від паводків в Чернігові — це високий корінний берег Десни, де розташований історичний центр міста. Вода туди не добирається, можливо, тому про серйозні повені в давнину відомо небагато. Однак деяка інформація про подібні стихійні лиха до нас дійшла.

Це місто “плавало” з незапам’ятних часів

Перші письмові згадки про повені на Чернігівщині відносяться до XII ст. Так, літопис повідомляє, що територія всього регіону у 1128 р. сильно постраждала від води, що розлилася. І хоч сам Чернігів не згадується, очевидно, що і його затопило, адже частина міста традиційно розташовувалася в пониззі, на березі річки.

Більш докладно відомо про повінь, що сталася в Чернігові, у XVIII в. Тоді, в перших числах травня, 1773 р. розлився Стрижень, який зніс “Гноєву греблю” та млин, що знаходилися біля “Водяних воріт”. Крім цього,  затопило прибережну частину міста, постраждало багато будинків, а деякі потім довелося будувати заново.

До речі, згідно з історичними документами, подібне за розмахом стихійне лихо повторилося рівно через 2 роки.

У XIX ст. “Велика вода” приходила до Чернігова мінімум тричі. У 1845 р., коли “Десна розлилася на 9 верст”, а в місті затопило “Червоний міст”, у 1875 і у 1895 рр.

Про останнє лихо писали “Чернігівські губернські відомості”, згідно з якими, 29 березня вода залила залізницю від Чернігова до Крут і, щоб відновити рух по ній, довелося рити “відвідні” канави й зміцнювати полотно мішками з землею та камінням.

“Великий” чернігівський потоп у 70-му

На початку XX століття Чернігів також неодноразово страждав від потопів. Місто затоплювало у 1906 і у 1908 рр., А у 1917 р. сталася найсильніша в минулому столітті повінь — вода піднялася над “нульовою” відміткою майже на 10 метрів (985 см). Тоді залило всі мости, затопило житлові квартали, серйозно постраждали городи містян, загинуло багато домашньої худоби.

Не такими страшними, але досить відчутними були весняні розливи У 1931 і у 1942 рр.

Ну й остання, ще багатьом пам’ятна повінь, у 1970 р, коли на початку травня вода почала стрімко підійматися й швидко затопила Кавказ, Лісковицю, Кордівку. Незабаром “поплив” пр. Перемоги, по вул. Пушкіна курсували човни, а з проїзної частини тротуару на Красному мості можна було дотягнутися до поверхні річки рукою. До відома, до рекорду 1917 р. (985 см) потопу у 1970 р. не вистачило всього 9 см.

Get in Touch

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here